ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ КДНЗ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ.

 Протиепідемічні заходи у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)

1. Вхід до закладу освіти буде можливий лише у захисній масці або респіраторі. 

Захисні маски можуть не використовуватися під час проведення занять у навчальних приміщеннях. Під час пересування приміщеннями закладу освіти використання захисних масок є обов'язковим.

У період карантину до закладу не допускатимуть батьків або супроводжуючих осіб – крім тих, які супроводжують осіб з інвалідністю.

2. Персонал закладів освіти допускатимуть до роботи за умови:

• використання засобів індивідуального захисту (респіратора або захисної маски, в у тому числі виготовлених самостійно). Усі працівники закладу забезпечуються засобами індивідуального захисту із розрахунку 1 захисна маска на 3 години роботи. Засоби індивідуального захисту мають бути в наявності із розрахунку на 5 робочих днів, у т. ч. на 1 робочу зміну - безпосередньо на робочому місці працівника. Після кожного зняття засобів індивідуального захисту та перед одяганням чистих засобів індивідуального захисту, працівник повинен ретельно вимити руки з милом або обробити антисептичним засобом;
• після проведення термометрії безконтактним термометром. Працівники із ознаками гострого респіраторного захворювання або підвищеною температурою тіла понад 37,2° C не повинні допускатися на робоче місце.

3. На період карантину заклади повинні забезпечити наступні умови безпеки:

• місця для обробки рук антисептиками на вході до всіх приміщень,
• збір використаних масок і рукавичок в окремі контейнери,
• підготовлені санітарні  кімнати: рідке мило, паперові рушники або електросушарки для рук,
• плакати, банери про респіраторну гігієну та етикет кашлю,
• обладнані медпункти: безконтактні термометри, дезінфектори, засоби індивідуального захисту,
• розмітка на підлозі для утримання дистанції та організованого руху коридорами,
• провітрювання приміщень не менше 10 хвилин після кожного заняття,
• очищення і дезінфекція поверхонь – дверних ручок, столів, місць для сидіння, перил тощо – після проведення занять у кінці робочого дня.

3. Вранці педагоги опитуватимуть батьків щодо  самопочуття дітей. В разі виявлення ознак гострої респіраторної хвороби, за відсутності батьків, здобувачі освіти тимчасово ізолюються в спеціально відведеному приміщенні закладу, інформуються батьки (інші законні представники) та приймається узгоджене рішення щодо направлення до закладу охорони здоров'я.

4. Адаптація освітнього процесу. Зокрема:

• проводити заняття на відкритому повітрі за можливості,
• пересування здобувачів освіти між навчальними кабінетами, аудиторіями повинно бути мінімізованим. Зокрема, шляхом проведення занять впродовж дня для одного і того ж класу (групи) в одній і тій самій аудиторії (кабінеті), застосування модульного підходу до організації вивчення дисциплін тощо);
• передбачити змогу визначати різний час початку та закінчення занять, перерв для різних класів та груп,
• обмежити проведення масових заходів (нарад, зборів тощо) в закритих приміщеннях.

Обов'язки керівника та медперсоналу закладу освіти:

• щоденний контроль за виконанням Тимчасових рекомендацій;
• проведення роз'яснювальної роботи з персоналом та здобувачами освіти щодо індивідуальних заходів профілактики та реагування на виявлення COVID-19 серед персоналу або здобувачів освіти;
• розробка алгоритмів дій на випадок надзвичайної ситуації, пов'язаною з реєстрацією випадків захворювання на коронавірусну хворобу серед здобувачів освіти та працівників закладу освіти;
• недопущення до роботи персоналу, визначеного таким, який потребує самоізоляції відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я;
• проведення інструктажу для працівників щодо запобігання поширенню COVID-19, дотримання правил респіраторної гігієни та протиепідемічних заходів.

Також керівник закладу освіти має забезпечити:

• організацію централізованого збору використаних засобів індивідуального захисту, паперових серветок в окремі контейнери (урни) з кришками та поліетиленовими пакетами, з подальшою утилізацією згідно з укладеними угодами на вивіз твердих побутових відходів;
• проведення навчання працівників щодо одягання, використання, зняття засобів індивідуального захисту, їх утилізації, контроль за виконанням цих вимог;
• необхідні умови для дотриманням працівниками правил особистої гігієни (рукомийники, мило рідке, паперові рушники (або електросушарки для рук), антисептичні засоби для обробки рук тощо);
• обмеження проведення масових заходів (нарад, зборів тощо) в закритих приміщеннях (окрім заходів необхідних для забезпечення функціонування закладів освіти - проведення педагогічних рад, засідань ректоратів, конкурсних комісій, конференцій трудового колективу тощо);
• медичні пункти закладу необхідними засобами та обладнанням (безконтактними термометрами, дезінфекційними, в тому числі антисептичними засобами для обробки рук, засобами особистої гігієни та індивідуального захисту);
• розміщення інформації (плакатів/банерів) про необхідність дотримання респіраторної гігієни та етикету кашлю.

              Вимоги до організації харчування

Керівник закладу освіти має розробити графік харчування здобувачів освіти.

При організації харчування необхідно забезпечити відстань між столами не менше 1,5 м .

Усі працівники харчоблоку забезпечуються засобами індивідуального захисту із розрахунку 1 захисна маска на 3 години роботи, одноразовими рукавичками, які необхідно змінювати після кожної дії (виробничого процесу на харчоблоці їдальні), не пов'язаних між собою. Засоби індивідуального захисту мають бути в наявності із розрахунку на 5 робочих днів, у т. ч. на 1 робочу зміну - безпосередньо на робочому місці працівника.

Після кожного зняття засобів індивідуального захисту (захисних масок одноразових рукавичок) перед одяганням чистих засобів індивідуального захисту працівник повинен ретельно вимити руки з милом або обробити антисептичним засобом.

Керівник закладу організовує централізований збір використаних засобів індивідуального захисту, паперових серветок в окремі контейнери (урни) з кришками та поліетиленовими пакетами, з подальшою утилізацією згідно з укладеними угодами на вивіз твердих побутових відходів.

Працівник їдальні, який видає страви або здійснює розрахунок, повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту: захисною маскою або респіратором, захисними окулярами або захисним щитком, одноразовими рукавичками.

При організації харчування необхідно забезпечити умови для дотриманням працівниками правил особистої гігієни (рукомийники, мило рідке, паперові рушники (або електросушарки для рук), антисептичні засоби для обробки рук тощо.

    Міністерство освіти і науки України сформулювало рекомендації для керівників департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, керівникам закладів освіти всіх форм власності (листи МОН: від 11.03.2020 № 1/9-154, від 13.03.2020 № 1/9-161). Наказом від 16.03.2020 за № 406 передбачено організаційні заходи для запобігання поширенню коронавірусу COVID – 19 в закладах освіти, що функціонують на території України.Всім освітнім закладам рекомендовано налагодити можливість отримувати освіту та спілкуватись з педагогами за допомогою дистанційних технологій.Метою дистанційного навчання є надання освітніх послуг шляхом застосування у навчанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій за певними освітніми або освітньо-кваліфікаційними рівнями відповідно до державних стандартів освіти.Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

      При запровадженні дистанційної роботи закладу дошкільної освіти керівник видає відповідний наказ «Про запровадження дистанційної роботи на період карантину».Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 та з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 наказом по закладу дошкільної освіти запроваджується:

1. Дистанційна робота вдома педагогічним працівникам, а також працівникам (бухгалтерії, відділу кадрів– за можливості) закладу освіти.

2. Упродовж робочого часу, визначеного графіка, працівники зобов’язані:виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором;

відповідати на дзвінки керівника;перевіряти електронну пошту та оперативно відповідати на листи;організувати та проводити за розпорядженням керівника освітній процес за допомогою дистанційних технологій;складати або корегувати плани роботи, готувати матеріали щодо роботи з батьками (презентації, рекомендації щодо організації розпорядку дня дитини та організації освітньої діяльності)

;писати конспекти занять відповідно до програми розвитку дитини дошкільного віку;викладати матеріал під час Skype-конференцій, Zoom, спілкування у групі по Viber (вайберу), WhatsApp (вотсапу), через електронну пошту надсилати опитувальники для батьків тощо.

На карантині опинились не лише діти, а й деякі батьки, тому вкрай важливо педагогам закладу дошкільної освіти підтримувати зв’язок із батьками, допомогти їм організувати найкращий садочок у себе вдома.

   Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про освіту» заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов’язані забезпечувати на своїх вебсайтах (у разі їх відсутності - на вебсайтах своїх засновників) відкритий доступ до інформації та документів (освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства).

В роботі з батьками вихователь-методист та вихователі публікують рекомендації на онлайн-ресурсах.

   З 12 березня 2020 року в закладах освіти — карантин. Як провести час із користю для батьків і дітей? Як підтримати цікавість і розвинути самостійність дошкільників? Які захопливі й пізнавальні заняття запропонувати школярам? Пропонуємо декілька ідейЯк батькам провести тривалий час удома з дитиною так, аби ніхто не нудьгував і не дратувався? Це залежить зокрема від того, чи вміє дитина організовувати власну діяльність. Дитині дошкільного віку це набагато складніше, ніж школяру. Як батьки можуть допомогти дошкільнику?Самоорганізація дошкільника

Поняття «самоорганізація» означає раціональну й усвідомлену організацію своєї діяльності. Якщо йдеться про дитину — чи може вона без зовнішнього контролю, допомоги і стимуляції з боку дорослого організовувати свою діяльність і досягати поставлених цілей. Розвиток самоорганізації пов’язаний із формуванням у дитини в старшому дошкільному віці важливого психічного новоутворення — довільності психічних процесів.На цьому етапі дитина набуває змогу:сприймати та розуміти завдання;планувати свою діяльність;здійснювати самоконтроль діяльності та самооцінку.«Стартовим майданчиком» для становлення самоорганізації є самостійність дитини

Як проявляється самостійність

Самостійність зароджується на межі першого і другого років життя, коли у малюків з’являється потужне бажання пізнавати навколишній світ. Перші самостійні дії поступово удосконалюються і ускладнюються під час ігор, занять, спілкування.Показником розвитку самостійності дитини є результативність дій. При цьому постійний контроль з боку дорослого не бажаний — він може призвести до розвитку у дитини безвольності, безвідповідальності, лінощів, інфантилізму.Що можуть зробити дорослі.

Насамперед дорослі мають пам’ятати, що обсяг самостійних дій дитини поступово збільшується. Відтак допомогу потрібно зменшувати. Навіть якщо дитині потрібно набагато більше часу на виконання дії власноруч, ніж це зробили би дорослі — необхідно стримати власну нетерплячку і дати їй цей час. Тим паче, що під час «карантинного» перебування вдома це можна собі дозволити.У деяких сім’ях дитину довго вважають маленькою і цим блокують розвиток її самостійності. Такі діти звикають до надмірної опіки, у дитячому садку і початковій школі почуваються безпорадними та самотніми. Проте у підлітковому віці батьки починають вимагати від цих дітей прояву самостійності. Але ж ця якість не може сформуватися сама собою!Якщо допомагати дитині й схвалювати проявлену нею ініціативу, то у її діях скоро проявиться важливий компонент самостійності — цілеспрямованість. Її ознаками є захоплення справою, прагнення отримати не будь-який, а саме бажаний результат. Цілеспрямованість проявляється і у прагненні копіювати дії дорослих (прати білизну, як мама, забивати цвях, як тато, тощо).Не всі батьки охоче підтримують прояви дитячої самостійності, вважаючи їх обтяжливими, або й небезпечними. Утім не варто припиняти самостійну діяльність дитини чи перемикати її увагу. Лише якщо дитина вдалася до дій, небезпечних для себе чи оточення, її треба зупинити.

Якщо ви підтримуєте ініціативу малюка, у нього формуватимуться такі риси:посидючістьнаполегливістьорганізованість.

Важливо, що невдача для дитини, яку підтримують, не стає приводом відмовитися від задуманого. Навпаки, це підштовхує подвоїти зусилля і за необхідності звернутися по допомогу до дорослого. При цьому дитина може одразу відмовитися від допомоги, щойно відчує, що може впоратися сама.Батькам варто дотримуватися декількох правил:дати змогу дитині переживати власний досвід успішних самостійних дій і досягнення бажаного результату. Для цього організуйте сприятливе середовище, пропонуйте дитині різні варіанти дій у межах дозволеного;визначити ліміт дозволеного: що, коли і де можна робити;оцінювати позитивно діяльність дитини, її результати, а головне — зусилля, які доклала дитина до досягнення бажаного результату. Це заохочуватиме дитину повторювати досвід у подальшій діяльності.Яку діяльність запропонувати дошкільникуІгроваГра завжди бажана для дитини. Вона створює позитивне емоційне тло, на якому всі психічні процеси протікають активно.

Ігрова діяльність сприяє і розвитку в дитини навичок, необхідних для самообслуговування й надання допомоги дорослим. Наприклад, у різних сюжетно-рольових іграх дитина має змогу багаторазово моделювати й закріплювати послідовність прибирання, прання, одягання, прийому їжі, одягання й роздягання (ляльки) тощо.ТрудоваУ дошкільників є бажання самостійно діяти з предметами зі «світу дорослих» — мити посуд, накривати на стіл, підмітати тощо. Тож малюкам неодмінно слід давати посильні трудові доручення. Для дітей це спосіб самоствердження, втілення своїх бажань і можливостей.У старшому дошкільному віці у дітей з’являється почуття відповідальності за свою роботу, а також новий мотив діяльності — зробити для інших. Дитина проявляє ініціативу, у неї з’являється об’єктивна самооцінка. У цей період діти навчаються працювати разом, розподіляти між собою обов’язки, домовлятися, здійснювати дії так, щоб інший міг їх успішно продовжувати.Залучати дітей до побутової праці важливо, бо під час такої діяльності між дитиною і дорослим встановлюються стосунки реальної взаємодопомоги, координації дій, розподілу обов’язків. Зароджуючись у дошкільному віці, ці стосунки розвиваються й надалі.Художньо-продуктивнаУ різних видах художньо-продуктивної діяльності формується незалежність дитини від дорослого, прагнення до пошуку адекватних засобів самовираження. Дошкільники мають змогу втілити свої задуми та реалізувати творчі здібності.